Німчук Василь Васильович

Мовознавець, член-кореспондент Національної академії наук України (1990).

Народився 6 липня 1933 року в с. Довге, тепер Іршавського району Закарпатської обл. У 1955 році закінчив Ужгородський університет. З 1958 року працює в Інституті мовознавства НАН України, а з 1991 – в Інституті української мови НАН України. У 1998-2007 роках – директор Інституту.

Дослідник давньоруської та старослов’янської мов, історії, діалектів та ономастики української мови, історії української літературної мови, історії української лінгвістики, проблем української мови як конфесійної тощо.

Автор монографій «Староукраїнська лексикографія в її зв’язках з російською та білоруською» (1980), «Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст.» (1985), «Давньоруська спадщина в лексиці української мови» (1992).

Один з авторів праць: «Словник гідронімів України» (1979), «Історія української мови. Морфологія» (1978), «Історія української мови. Синтаксис» (1983), «Історія української мови. Лексика і фразеологія» (1983), «Жанри і стилі в історії української мови» (1989) та ін. Відповідальний редактор «Історії української мови. Морфології» (1978), «Історії української мови. Фонетики» (1979). Підготував до видання і дослідив низку пам’яток української мови, зокрема «Лексис...» (1964) і «Грамматіку словенску» (1980) Лаврентія Зизанія, «Лексикон словенороський» Памва Беринди (1961), «Синоніму славенороскую» (1964), «Лексикон латинський» Єпіфанія Славинецького та «Лексикон словено-латинський» Єпіфанія Славинецького й Арсенія Корецького-Сатановського (обидві – 1973), «Грамматіку...» Мелетія Смотрицького (1979) та ін.

В. В. Німчук дослідив і опублікував «Київські глаголичні листки» (1983). Підготував до видання текст «Слова о пльку Игореві, Игоря енна Святьсла-ВА внука Ольгова» і примітки до нього (1977), факсимільне видання «Київських глаголичних листків». Василю Васильовичу належать дослідження мови творів В. Довговича, О. Духновича, мовознавчої спадщини О. Павловського, А. Кримського, П. Білецького-Носенка.

В. В. Німчук є членом редколегії і одним із авторів енциклопедії «Українська мова» (2000). Засновником наукового журналу «Українська мова».

Нагороджений премією АН УРСР ім. І. Я. Франка (1985), медаллю П. Й. Шафарика (1995).